Українські рефератиРеферати, курсові, дипломні роботи, а також новини, статті та не тільки

Ці ґрунти поширені в Західній і Східній буроземно-лісових областях і є супутніми ґрунтами типу бурих лісових ґрунтів. Вони розвиваються під широколиственными трав’янистими, в основному дубовими, лісами, на пологих схилах і передгірних шлейфах, на грунтотворчих породах, представлених елювіально-делювіальними слабоскелетними суглинками і глинами. Бурі лісові глеєві ґрунти формуються в умовах надмірного зволоження, виникненню якого сприяє слабка дернованість місцевості і важкий механічний склад ґрунтів і грунтотворчих порід.
Ґрунтовий профіль слабо диференційований на генетичні горизонти і значно розрізняється по складу горизонтів для різних підтипів.
Профіль ґрунтів має наступну морфологічну будову:
H — підстилка, що напіврозклалася, потужністю 2—3 см, складається з лісового опаду, іноді відсутній;
He— дернина потужністю 5—7 см, коричнево-чорна або темно-сіра, густо переплетена коренями рослин, іноді відсутня;
E — гумусний горизонт потужністю 15—30 см, темно-сірий або коричнево-чорний, суглинний, грудкувато-зернистий;
Ei — гумусно-елювіальний глеюватий горизонт потужністю 7—14 см, освітлений, сизо-сірий або сизо-бурий, важкосуглинистий, безструктурний, з рідкісними залізистомарганцевими новоутвореннями;
I—ілювіально-метаморфічний глеюватий горизонт потужністю 20—30 см, світло-бурий з рідкісними сизими і іржавими плямами, хрящуватий, важкосуглинистий або глинистий, грудкуватий;
Igl — перехідний глеюватий горизонт потужністю 20—30 см, сизо-бурий з іржавими плямами, глинистий, в’язкий, з залізистомарганцевими новоутвореннями;
Ip — перехідний горизонт різного ступеня оглеєності потужністю 30—50 см, бурий з сизими і іржавими плямами або іржаво-сизий, глинистий, хрящуватий;
P — порода, бура, неоднорідно забарвлена або іржаво-сиза, глиниста;
W — водоносний горизонт, розвинений не завжди.
Вміст гумусу в гумусних горизонтах — 4—10%, в орних — 2,5—5%, вниз за профілем зменшення вмісту гумусу різке; реакція ґрунтів кисла за всім профілем; характерна висока насиченість поглинаючого комплексу поживними речовинами; у валовому складі ґрунтів спостерігається накопичення валової кремнекислоти в опідзолених горизонтах і накопичення полуторних оксидів в горизонтах Ip та І; крім того, переважає накопичення мулистої фракції в середній частині профілю і рідше рівномірний розподіл її за профілем. Бурі лісові глеюваті ґрунти містять дуже мало рухомих форм фосфору.
Ґрунти мають несприятливий для обробітку сільськогосподарських культур водно-повітряний режим внаслідок їх перезволоженості. Ці ґрунти використовуються в сільському господарстві, але для отримання високих урожаїв вони потребують поліпшення водно-повітряного режиму і заходів щодо підвищення родючості, у тому числі у внесенні мінеральних добрив і вапнуванні.
До теперішнього часу в типі бурих лісових глеєвих ґрунтів виділено чотири підтипи залежно від характеру і ступеня зволоження:
I підтип — бурі лісові поверхнево-глеюваті опідзолені (поверхневого і внутрішньогрунтового зволоження);
II підтип — бурі лісові поверхнево-глеєві опідзолені (поверхневого і внутрішньогрунтового зволоження);
III підтип — бурі лісові глеюваті (ґрунтового і змішаного зволоження);
IV підтип — бурі лісові глеєві (ґрунтового і змішаного зволоження).
Діагностичні показники розроблені тільки для I і IV підтипів.